Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Алёша Стервятников:
Эй, братва! Чё, низя ничего интересного рассказать? Не пугайтесь, не хочу с вами делиться своим опытом, но... Вот расскажу небольшую историю из своей жизни. Всё совпало, все такие классные закладки сегодня на деле были, особенно в контексте наркотиков. А я, должен вам сказать, не против экспериментировать. Так что слушайте и запоминайте!
Жили-были такие отходы летом. Никаких приятных ощущений, просто жизненные отстойники. Друзья давно подмочили мне мозги своими рассказами про "ешку", как это прекрасно раскурить, и как они попадают весьма неплохо в кайф. А я, сидя дома, просматривала всякую лабуду в интернете, знаете ли, сумку пудры или кокоса можно купить. Но не хотела я лезть в мутные дела, понимаете?
И вот, однажды, мне приснился сон... Я была сама маленькая, как куколка, а мир вокруг меня был таким ярким и красочным, словно я попала в мультфильм. И тут передо мной возникла татуировка - такого непонятного образа, но она была так прекрасна и сильна. И я решила, что это знак! Такого не может быть просто так, это было судьбой написано!
И вот я решаюсь. Встретилась со своей двоюродной сестренкой, она мне помогает связаться с надёжным продавцом закладок. И в итоге, они были у меня в руках - мечта сбылась! Тут ещё надо было достать деньги, но я отдала все свои сбережения, даже продала свою любимую коллекцию старинных монет.
Ну что, братцы, угадайте, какое таинственное вещество было в этих закладках? Правильно, это был метадон! Понимаете, это то, что я давно мечтала попробовать, понять, как это - "шмальнуть". И я не пожалела ни о чем! Весь вторяк исчез, а я... Я просто ощутила такой заряд энергии, что электричество меркнет рядом с моим кайфом!
Но не только это было самым главным в тот день. Ужасно трудно найти хорошего татуировщика - это было настоящей проблемой. Все нормальные ребята, которые знают своё дело, были заняты на несколько месяцев вперёд. Но мне повезло - я смогла найти одного мастера, который согласился взяться за моё лицо. Ведь да, я решила сделать татуировку на лице, что для многих может показаться сумасшествием!
Я прихожу к мастеру, заводную музыку в наушниках, настроение на пределе. Он меня сначала побаивался, а потом, увидев мою решимость, начал делать свою работу. Я не знаю, как выглядел процесс, но мне казалось, что всё летит в ритме моей жизни. Я даже забыла, что такое болезнь, потому что было весело и позитивно!
| Ведь это было что-то удивительное, видеть, как по моей щеке стала расти красота. И когда мастер закончил свою работу, я могла только улыбаться и смотреть на себя в зеркало. Лицо стало другим, бросающимся в глаза, и я не могу сказать, что это было плохо. Нет, друзья, это была настоящая победа, и я была готова пойти на всё ради своего искусства на теле. |
Теперь я могла гордиться своей работой и с радостью показывать её каждому, кто попадался на глаза. Что, братва, вам не понравилось? Ну, что же, это ваше мнение, и вы имеете право его высказать. Но заряд, который бьёт от татуировки на моём лице, он ни с чем сравниться не может!
Вот такая история, братцы. Меня зовут Алёша Стервятников, и я не боюсь делать то, что мне нравится. Если у вас есть что-то интересное, делитесь! Хочу услышать ваши истории, ваши впечатления!